повиштрикувати
ПОВИШТРИ́КУВАТИ, ую, уєш, док., що, розм.
Виколоти, вибити (звичайно очі).
– Я тобі баньки твої брехливі геть повиштрикую! (І. Волошин);
– Та ми йому [фашистові] очі рогачами повиштрикуємо (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)