повиштрикувати
ПОВИШТРИ́КУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. Виколоти, вибити (звичайно очі).
— Я тобі баньки твої брехливі геть повиштрикую! (Вол., Місячне срібло, 1961, 316);
— Та ми йому [фашистові] очі рогачами повиштрикуємо (Тют., Вир, 1964, 390).
Словник української мови (СУМ-11)