повклякати

ПОВКЛЯКА́ТИ, а́ємо, а́єте, док.

Стати на коліна; уклякнути (про всіх або багатьох).

Та й усі, хто там був, повклякали на землю (О. Ільченко).

Значення в інших словниках

1. повклякати — повкляка́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повклякати — -аємо, -аєте, док. Стати на коліна; уклякнути (про всіх чи багатьох).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повклякати — ПОВКЛЯКА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Стати на коліна; уклякнути (про всіх або багатьох). Та й усі, хто там був, повклякали на землю (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 309).  Словник української мови в 11 томах
4. повклякати — Повкляка́ти, -каємо, -єте гл. Стать на колѣни (о многихъ). Повклякали серед хати, довго ся Богу помолили. МУЕ. III. 56.  Словник української мови Грінченка