повклякати

ПОВКЛЯКА́ТИ, а́ємо, а́єте, док.

Стати на коліна; уклякнути (про всіх або багатьох).

Та й усі, хто там був, повклякали на землю (О. Ільченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повклякати — повкляка́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повклякати — -аємо, -аєте, док. Стати на коліна; уклякнути (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повклякати — ПОВКЛЯКА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Стати на коліна; уклякнути (про всіх або багатьох). Та й усі, хто там був, повклякали на землю (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 309). Словник української мови в 11 томах
  4. повклякати — Повкляка́ти, -каємо, -єте гл. Стать на колѣни (о многихъ). Повклякали серед хати, довго ся Богу помолили. МУЕ. III. 56. Словник української мови Грінченка