повклякати
ПОВКЛЯКА́ТИ, а́ємо, а́єте, док.
Стати на коліна; уклякнути (про всіх або багатьох).
Та й усі, хто там був, повклякали на землю (О. Ільченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повклякати — повкляка́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повклякати — -аємо, -аєте, док. Стати на коліна; уклякнути (про всіх чи багатьох). Великий тлумачний словник сучасної мови
- повклякати — ПОВКЛЯКА́ТИ, а́ємо, а́єте, док. Стати на коліна; уклякнути (про всіх або багатьох). Та й усі, хто там був, повклякали на землю (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 309). Словник української мови в 11 томах
- повклякати — Повкляка́ти, -каємо, -єте гл. Стать на колѣни (о многихъ). Повклякали серед хати, довго ся Богу помолили. МУЕ. III. 56. Словник української мови Грінченка