повкопуваний

ПОВКО́ПУВАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до повко́пувати.

Робітники ще вбивали остатні бруси в шпуги повкопуваних стовпів (І. Франко).

◇ (1) Як повко́пувані (д) див. вко́паний¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повкопуваний — повко́пуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. повкопуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повкопувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повкопуваний — як (мов, нена́че і т. ін.) уко́паний, зі сл. стоя́ти, става́ти і под. Нерухомо, непорушно, застигши на місці. — Здрастуй! — скочивши навперейми Галі, привітався він (Власов) і, зиркнувши на її іскристі очі, став як укопаний (Панас Мирний)... Фразеологічний словник української мови
  4. повкопуваний — ПОВКО́ПУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повко́пувати. Робітники ще вбивали остатні бруси в шпуги повкопуваних стовпів (Фр., VIII, 1952, 410). ◊ Як (на́че, нена́че, мов і т. ін.) повко́пувані — нерухомо. Словник української мови в 11 томах