1. Фразеологічний словник української мови

повкопуваний

як (мов, нена́че і т. ін.) уко́паний, зі сл. стоя́ти, става́ти і под. Нерухомо, непорушно, застигши на місці. — Здрастуй! — скочивши навперейми Галі, привітався він (Власов) і, зиркнувши на її іскристі очі, став як укопаний (Панас Мирний); Дівчина собі стоїть, Неначе вкопана (Т. Шевченко). як повко́пувані (про багатьох). Діти стояли, як повкопувані; ще Антосьо не так, а що той, то як стовп — щоб поворухнувся! (А. Свидницький). як у зе́млю вко́паний. Катерина не привітала його, не кинулась, як завжди, йому назустріч, стоїть, як у землю вкопана (О. Стороженко).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повкопуваний — повко́пуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. повкопуваний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повкопувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повкопуваний — ПОВКО́ПУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до повко́пувати. Робітники ще вбивали остатні бруси в шпуги повкопуваних стовпів (І. Франко). ◇ (1) Як повко́пувані (д) див. вко́паний¹. Словник української мови у 20 томах
  4. повкопуваний — ПОВКО́ПУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до повко́пувати. Робітники ще вбивали остатні бруси в шпуги повкопуваних стовпів (Фр., VIII, 1952, 410). ◊ Як (на́че, нена́че, мов і т. ін.) повко́пувані — нерухомо. Словник української мови в 11 томах