повнота
ПОВНОТА́, и́, ж.
1. Властивість за знач. по́вний.
Його округле, пухнате обличчя було подібне до розцвілої [розквітлої] в усій повноті півонії (І. Франко);
– Ти повнися повнотою, – творчою, презолотою, що могла б і жить, і жить (П. Тичина);
А я лишився з своїми думками, з своїм нерозгаданим питанням: як це так, що порожнеча зживається з повнотою, глупота з розумом? (Д. Ткач).
2. Вичерпна достатність, повний склад, необхідна кількість чого-небудь.
Пишу це не ради самовихваляння, а, як побачить читач, для повноти .. характеристики Якова Дем'яновича Качури (Іван Ле);
Повнота асортименту – один з найважливіших показників культури торгівлі (з газ.);
// Насиченість, змістовність.
А може, в цьому і є воно, щастя? В напрузі, в повноті життя? (О. Гончар);
Духовна повнота особистості.
3. Вищий ступінь чого-небудь.
Від повноти щастя Надія Миколаївна вся світилася радістю (П. Панч).
4. Огрядність.
Піп гречно, наскільки дозволила його повнота, вклонився Вараві, подякував за честь (М. Стельмах).
(1) Від повноти́ почутті́в (почува́нь, пережива́нь і т. ін.) – від надміру почуттів, почувань, переживань тощо.
П'яні прапорщики та корнети .. від повноти почувань пострілювали з пістолетів у електричні лампочки (Ю. Смолич);
(2) [Вся] повнота́ вла́ди – влада в усіх її проявах; необмежена влада.
Але занадто вже багато терпів опришок там, коло вогню, занадто багато понижався [принижувався], щоби не нагородити себе тут повнотою власті [влади] (Г. Хоткевич);
– Я передаю всю повноту влади над військом великому візирові і наказую: негайно, сьогодні ж, вирушити на Відень і взяти його якнайшвидше! (В. Малик);
(3) У всій [свої́й (його́)] повноті́ <�З найбі́льшою [усіє́ю (своє́ю, його́)] повното́ю> – повністю, цілком.
Коли ж прийде дух істини, він не лише звістує [звістить] вам про майбутність, а й відкриє вам правду у всій повноті, й тим уславить мене, бо звістує [звістить] вам те, що сприйме від мене (Ю. Мушкетик);
Хоч у Кракові не бракувало противників і весь час доводилося боронитись від їх нападків, Лепкому вдалося у всій повноті проявити свій літературний талант (з меуарної літ.).
Словник української мови (СУМ-20)