повнота
повнота́
-и, ж.
1》 Властивість за знач. повний.
2》 Вичерпна достатність, повний склад, необхідна кількість чого-небудь.
|| Насиченість, змістовність. Духовна повнота особистості.
3》 Вищий ступінь чого-небудь. Від повноти почуттів.
4》 Огрядність.
5》 Вимірювання за об'ємом, поперечний розмір одягу або взуття.
Великий тлумачний словник сучасної української мови