повністю
ПО́ВНІСТЮ, присл.
У повному обсязі, складі.
Одна з частин [роману] повністю була переписана рукою Варвари Григорівни (О. Гончар);
Стало відомо, що селище буде повністю знесене і на його місці виростуть нові квартали (Д. Ткач);
// В усій повноті; сповна.
Освітіть їх [поранених], оператори, чистим світлом, щоб усе прекрасне, що пронесли вони по полях України, відобразилось на їх обличчях повністю (О. Довженко);
Він хотів дати повністю відчути, наскільки Дорош від нього залежний (Григорій Тютюнник);
// До кінця, цілком.
Словник української мови (СУМ-20)