поворушитися
ПОВОРУШИ́ТИСЯ, рушу́ся, ру́шишся, док.
1. Злегка порухатися, залишаючись, як правило, на тому самому місці.
Самі в покою сидять [діти] мовчки..; аби поворушились, аби словечко між собою зговорили, зараз пани й гримнуть (Марко Вовчок);
Вінок червоних та жовтих рож на голові не поворушився ні одним листочком (І. Нечуй-Левицький);
Андрій поворушився з одяганням і пішов до води – випив півкухля (В. Барка);
Жіноча рука на чолі поворушилась, пальчик-мізинець торкнув ненароком брову, а журний голос після глибокого зітхання промовив (І. Багряний).
2. перен. Проявити діяльність; пробудитися.
Чи то давнє яке лихо Прокинулось в хаті? Чи вчорашнє, задавлене Знов поворушилось..? (Т. Шевченко).
Словник української мови (СУМ-20)