поворушитися

ПОВОРУШИ́ТИСЯ, рушу́ся, ру́шишся, док.

1. Злегка порухатися, залишаючись на тому самому місці.

Самі в покою сидять [діти] мовчки..; аби поворушились, аби словечко між собою зговорили, зараз пани й гримнуть (Вовчок, І, 1955, 28);

Вінок червоних та жовтих рож на голові не поворушився ні одним листочком (Н.-Лев., II, 1956, 67).

2. перен. Проявити діяльність; пробудитися.

Чи то давнє яке лихо Прокинулось в хаті? Чи вчорашнє, задавлене Знов поворушилось..? (Шевч., І, 1963, 310).

Значення в інших словниках

1. поворушитися — поворуши́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поворушитися — -рушуся, -рушишся, док. 1》 Злегка порухатися, залишаючись на тому самому місці. 2》 перен. Проявити діяльність; пробудитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поворушитися — ПОВОРУШИ́ТИСЯ, рушу́ся, ру́шишся, док. 1. Злегка порухатися, залишаючись, як правило, на тому самому місці. Самі в покою сидять [діти] мовчки..  Словник української мови у 20 томах
4. поворушитися — РУ́ХАТИСЯ (про тіло та його частини — перебувати в русі), ВОРУШИ́ТИСЯ, ПОРУ́ШУВАТИСЯ, РУША́ТИСЯ розм.; МІ́РЯТИ, ПЛУ́ТАТИСЯ розм. (про ноги, язик). — Док.: рушитися, поворуши́тися, поворухну́тися, пору́шитися. Звідти він..  Словник синонімів української мови
5. поворушитися — Поворуши́тися, -шу́ся, -шишся гл. Пошевелиться. Аби поворушились, аби словечко між собою заговорили, зараз пани й гримають. МВ. І. 46.  Словник української мови Грінченка