повпиватися
ПОВПИВА́ТИСЯ¹, а́ємося, а́єтеся, док.
Упитися (про всіх або багатьох) (див. упива́тися¹).
Викотили людям бочонок горілки, меду, заграла музика, танцюють, співають, регочуться .. І ми таки повпивались (О. Стороженко);
Батько суворим поглядом оглядає то білявого тендітного жениха, то його друзів, що з незвички швидко повпивались, поблідли і вже поколихуються, посоловіло стріпують чубатими головами, що їх ледве тримають худі студентські шиї (О. Гончар);
По тому, як цар одбатував од покритого червоною матерією кабана шмат м'яса... всі кинулися до наїдків та напоїв, й люди повпивалися (Ю. Мушкетик).
ПОВПИВА́ТИСЯ², а́ємося, а́єтеся, док.
Впитися (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох) (див. впива́тися¹).
Вузли, мов п'явки, повпивалися в м'ясо... (І. Франко);
Од стріл, які повпивалися в тіло з усіх боків, козак був схожий на сердитого кругленького їжака (О. Ільченко);
Сиділи в ряд, без волі і без сили Метнутись на грізного бусурмана. Залізні кайдани їм повпивались, Мов зуби Цербера, у голі ноги (П. Куліш);
І зразу ж звуки пострілів сіконули по вухах, і кулі з чмоканням повпивалися в глиняву стіну (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)