повторний
ПОВТО́РНИЙ, а, е.
Який буває, трапляється і т. ін. знову, вдруге.
Він оглянув уважно купу породи і всю штольню, чи нема небезпеки повторного завалу (П. Колесник);
Коли Григорія Проценка привели на повторний допит, він заявив здивованому начальникові гестапо: – Хочете .. добути від мене якісь зізнання, поводьтесь зі мною по-людяному (Д. Бедзик);
Повторна оранка.
Словник української мови (СУМ-20)