повторний

ПОВТО́РНИЙ, а, е. Який буває, трапляється і т. ін. знову, вдруге.

Він оглянув уважно купу породи і всю штольню, чи нема небезпеки повторного завалу (Кол., Терен.., 1959, 213);

Коли Григорія Проценка привели на повторний допит, він заявив здивованому начальникові гестапо: — Хочете.. добути від мене якісь зізнання, поводьтесь зі мною по-людяному (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 149);

Повторна оранка.

Значення в інших словниках

1. повторний — повто́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. повторний — -а, -е. Який буває, трапляється і т. ін. знову, вдруге.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повторний — Повто́рний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. повторний — ПОВТО́РНИЙ, а, е. Який буває, трапляється і т. ін. знову, вдруге. Він оглянув уважно купу породи і всю штольню, чи нема небезпеки повторного завалу (П.  Словник української мови у 20 томах
5. повторний — ПОВТО́РНИЙ (який буває, трапляється, чиниться і т. ін. знову, вдруге), ПОНО́ВЛЕНИЙ, ПОНО́ВНИЙ діал. — Давайте ще раз поборемося, — сказав Денис і знову почав готуватися до повторного поєдинку (Григорій Тютюнник)...  Словник синонімів української мови
6. повторний — Повторний, -а, -е Вторичный. — брат. Членъ второго церковнаго братства, въ которое вступаютъ болѣе молодые люди, при существующемъ братствѣ изъ старшихъ лѣтами прахожанъ. МУЕ. III. 57.  Словник української мови Грінченка