повторюваний
ПОВТО́РЮВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до повто́рювати.
В його плаксивім голосі і в тім щохвиля повторюванім “паночку” жандарм добачав укритий насміх над своєю властю [владою] (І. Франко);
Він виголошував тост на честь Горпини, це можна було зрозуміти з часто повторюваного її імені (Ю. Яновський);
Часто чулося повторюване майже всіма ім'я Агапіт (П. Загребельний);
До центральних проблем культурології, за Фрейдом, належить проблема соціалізації людини, тобто входження людини в культуру, яке є вічною, постійно повторюваною драмою людського буття (з наук. літ.).
2. у знач. прикм. Який буває, трапляється і т. ін. знову, вдруге; повторний.
В розташуванні повторюваних членів речення автор [Марко Вовчок] не обов'язково дотримується якоїсь певної симетрії (з наук. літ.);
Встановлено, що кожний генотип містить різні кількості копій повторюваних послідовностей ДНК (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)