повторювання

ПОВТО́РЮВАННЯ, я, с.

1. Дія за знач. повто́рювати і повто́рюватися.

Митець сьогодні уже долає в собі вчорашню творчість .. Він уникає повторювань, копіювань, бо там, де повторення, – зникає мистецтво (з наук. літ.);

Формально Романова пристрасть до боєвих [бойових] гасел доби та до їх грізного повторювання з'явилася після того, як він раз, відбуваючи кару, стояв на варті біля брами (І. Багряний);

Щоправда, мушу признатися, що ця новина мене мало вразила: часте повторювання атрофує первинну свіжість сприймання... (Б. Антоненко-Давидович).

2. Те саме, що повто́рення 2.

– Та чому ж у вас так мало їсти дають? – запитав я, здивований і немило вражений тими повторюваннями в словах Михася про їду, обіди та голод (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. повторювання — повто́рювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. повторювання — -я, с. 1》 Дія за знач. повторювати і повторюватися. 2》 Те саме, що повторення 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повторювання — Повто́рювання, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. повторювання — ПОВТО́РЮВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. повто́рювати і повто́рюватися. Митець сьогодні уже долає в собі вчорашню творчість.. Він уникає повторювань, копіювань, бо там, де повторення, — зникає мистецтво (Мист., 4, 1967, 16). 2. Те саме, що повто́рення...  Словник української мови в 11 томах