повторювання

ПОВТО́РЮВАННЯ, я, с.

1. Дія за знач. повто́рювати і повто́рюватися.

Митець сьогодні уже долає в собі вчорашню творчість.. Він уникає повторювань, копіювань, бо там, де повторення, — зникає мистецтво (Мист., 4, 1967, 16).

2. Те саме, що повто́рення 2.

— Та чому ж у вас так мало їсти дають? — запитав я, здивований і немило вражений тими повторюваннями в словах Михася про їду, обіди та голод (Фр., І, 1955, 193).

Значення в інших словниках

1. повторювання — повто́рювання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. повторювання — -я, с. 1》 Дія за знач. повторювати і повторюватися. 2》 Те саме, що повторення 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повторювання — Повто́рювання, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. повторювання — ПОВТО́РЮВАННЯ, я, с. 1. Дія за знач. повто́рювати і повто́рюватися. Митець сьогодні уже долає в собі вчорашню творчість .. Він уникає повторювань, копіювань, бо там, де повторення, – зникає мистецтво (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах