повідриватися

ПОВІДРИВА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док.

1. Відірватися від чого-небудь унаслідок натягування, поштовху, удару і т. ін. (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох).

Повідривалися телята та й повтікали (Сл. Б. Грінченка);

На тілі нема ніякої признаки, що бито, а в катованого коновода все всередині повідривається (Б. Грінченко).

2. перен. Перестати що-небудь робити, чимось займатися (про всіх або багатьох).

3. перен. Порвати зв'язки з ким-, чим-небудь; стати далеким, чужим (про всіх або багатьох);

// Втратити зв'язок із чим-небудь (про все або багато чогось).

Ідіоми здебільшого повідривались від свого джерела, тим-то вони часто являють собою незрозуміле, невмотивоване словосполучення (О. Кундзич).

Значення в інших словниках

1. повідриватися — повідрива́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повідриватися — -ається, -аємося, -аєтеся, док. 1》 Відірватися від чого-небудь унаслідок натягування, поштовху, удару і т. ін. (про все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох). 2》 перен. Перестати що-небудь робити, чимось займатися (про всіх чи багатьох). 3》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повідриватися — ПОВІДРИВА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док. 1. Відірватися від чого-небудь унаслідок натягування, поштовху, удару і т. ін. (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох). Повідривалися телята та й повтікали (Сл. Гр.). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах
4. повідриватися — Повідриватися, -ва́ємося, -єтеся гл. Оторваться (во множествѣ). Повідривалися телята та й повтікали.  Словник української мови Грінченка