Словник української мови в 11 томах

повідриватися

ПОВІДРИВА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док.

1. Відірватися від чого-небудь унаслідок натягування, поштовху, удару і т. ін. (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох).

Повідривалися телята та й повтікали (Сл. Гр.).

2. перен. Перестати що-небудь робити, чимось займатися (про всіх або багатьох).

3. перен. Порвати зв’язки з ким-, чим-небудь; стати далеким, відчужитися (про всіх або багатьох);

// Втратити зв’язок із чим-небудь (про все або багато чогось).

Ідіоми здебільшого повідривались від свого джерела, тим-то вони часто являють собою незрозуміле, невмотивоване словосполучення (Кундзич, Діези.., 1956, 104).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. повідриватися — повідрива́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. повідриватися — -ається, -аємося, -аєтеся, док. 1》 Відірватися від чого-небудь унаслідок натягування, поштовху, удару і т. ін. (про все чи багато чого-небудь, усіх чи багатьох). 2》 перен. Перестати що-небудь робити, чимось займатися (про всіх чи багатьох). 3》 перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повідриватися — ПОВІДРИВА́ТИСЯ, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док. 1. Відірватися від чого-небудь унаслідок натягування, поштовху, удару і т. ін. (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох). Повідривалися телята та й повтікали (Сл.  Словник української мови у 20 томах
  4. повідриватися — Повідриватися, -ва́ємося, -єтеся гл. Оторваться (во множествѣ). Повідривалися телята та й повтікали.  Словник української мови Грінченка