повідривати

ПОВІДРИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Відірвати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях.

Максим велів повідривати двері, познімати верхняки із столів (Фр., VI, 1951, 81);

Анюті й Костеві було рішуче наказано, що коли вони тільки підійдуть до яблуні, то вона [мачуха] їм повідриває руки (Донч., II, 1956, 106).

2. перен. Розлучити з ким-, чим-небудь усіх або багатьох.

ПОВІДРИВА́ТИ², а́ю, а́єш, док., перех. Відрити все або багато чого-небудь.

Значення в інших словниках

1. повідривати — повідрива́ти 1 дієслово доконаного виду відірвати все або багато чогось в багатьох місцях; розлучити всіх або багатьох повідрива́ти 2 дієслово доконаного виду відрити все або багато чогось  Орфографічний словник української мови
2. повідривати — I -аю, -аєш, док., перех. 1》 Відірвати все чи багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. 2》 перен. Розлучити з ким-, чим-небудь усіх чи багатьох. II -аю, -аєш, док., перех. Відрити все чи багато чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повідривати — ПОВІДРИВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, док., що. 1. Відірвати все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. Максим велів повідривати двері, познімати верхняки із столів (І.  Словник української мови у 20 томах
4. повідривати — Повідрива́ти, -ва́ю, -єш гл. Оторвать (во множествѣ). Повідривала усіх. Чуб. III, 105.  Словник української мови Грінченка