Словник української мови у 20 томах

повідчіплювати

ПОВІДЧІ́ПЛЮВАТИ див. повідчіпля́ти.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. повідчіплювати — повідчі́плювати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. повідчіплювати — див. повідчіпляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повідчіплювати — Повідчі́плювати, -чі́плюю, -чі́плюєш; -чі́плюй, -чі́плюйте  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. повідчіплювати — ПОВІДЧІ́ПЛЮВАТИ див. повідчіпля́ти.  Словник української мови в 11 томах
  5. повідчіплювати — Повідчіплювати, -люю, -єш гл. Отцѣпить (во множествѣ).  Словник української мови Грінченка