повідчіплювати

ПОВІДЧІ́ПЛЮВАТИ див. повідчіпля́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повідчіплювати — повідчі́плювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. повідчіплювати — див. повідчіпляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повідчіплювати — Повідчі́плювати, -чі́плюю, -чі́плюєш; -чі́плюй, -чі́плюйте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. повідчіплювати — ПОВІДЧІ́ПЛЮВАТИ див. повідчіпля́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. повідчіплювати — Повідчіплювати, -люю, -єш гл. Отцѣпить (во множествѣ). Словник української мови Грінченка