повідчіплювати
Повідчіплювати, -люю, -єш
гл. Отцѣпить (во множествѣ).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повідчіплювати — повідчі́плювати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- повідчіплювати — див. повідчіпляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повідчіплювати — Повідчі́плювати, -чі́плюю, -чі́плюєш; -чі́плюй, -чі́плюйте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- повідчіплювати — ПОВІДЧІ́ПЛЮВАТИ див. повідчіпля́ти. Словник української мови у 20 томах
- повідчіплювати — ПОВІДЧІ́ПЛЮВАТИ див. повідчіпля́ти. Словник української мови в 11 томах