повістевий

ПОВІСТЕ́ВИЙ, а, е.

Прикм. до по́вість.

Українські повістеві жанри дороманічної доби виросли на базі оповідного українського фольклору – оповідань, анекдотів, легенд, казок (з наук. літ.);

Ідея про повістевий характер обох частин Галицько-Волинського літопису, висловлена М. І. Костомаровим і М. С. Грушевським, знайшла подальший розвиток і обґрунтування в працях Л. В. Черепніна, В. Т. Пашуто, А. І. Генсьорського, М. Ф. Котляра (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. повістевий — повісте́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. повістевий — -а, -е. Прикм. до повість.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повістевий — ПОВІСТЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до по́вість. Українські повістеві жанри дороманічної доби виросли на базі оповідного українського фольклору — оповідань, анекдотів, легенд, казок (Рад. літ-во, 1, 1967, 45).  Словник української мови в 11 томах