погарячкувати
ПОГАРЯЧКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
1. Док. до гарячкува́ти.
Павло збагнув, що погарячкував, тихо заговорив: – Спасибі вам за добре слово, Василино... (В. Кучер).
2. Гарячкувати якийсь час.
– Іване Володимировичу! Доволі, – розгубився отець Христофор. – Погарячкували, й годі (О. Довженко).
Словник української мови (СУМ-20)