погарячкувати

ПОГАРЯЧКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.

1. Док. до гарячкува́ти.

Павло збагнув, що погарячкував, тихо заговорив: — Спасибі вам за добре слово, Василино… (Кучер, Прощай.., 1957, 143).

2. Гарячкувати якийсь час.

— Іване Володимировичу! Доволі, — розгубився отець Христофор. — Погарячкували, й годі (Довж., І, 1958, 417).

Значення в інших словниках

1. погарячкувати — погарячкува́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. погарячкувати — -ую, -уєш, док. 1》 Док. до гарячкувати. 2》 Гарячкувати якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. погарячкувати — ПОГАРЯЧКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Док. до гарячкува́ти. Павло збагнув, що погарячкував, тихо заговорив: – Спасибі вам за добре слово, Василино... (В. Кучер). 2. Гарячкувати якийсь час. – Іване Володимировичу! Доволі, – розгубився отець Христофор. – Погарячкували, й годі (О. Довженко).  Словник української мови у 20 томах