погарячкувати
ПОГАРЯЧКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док.
1. Док. до гарячкува́ти.
Павло збагнув, що погарячкував, тихо заговорив: — Спасибі вам за добре слово, Василино… (Кучер, Прощай.., 1957, 143).
2. Гарячкувати якийсь час.
— Іване Володимировичу! Доволі, — розгубився отець Христофор. — Погарячкували, й годі (Довж., І, 1958, 417).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погарячкувати — погарячкува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- погарячкувати — -ую, -уєш, док. 1》 Док. до гарячкувати. 2》 Гарячкувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погарячкувати — ПОГАРЯЧКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. 1. Док. до гарячкува́ти. Павло збагнув, що погарячкував, тихо заговорив: – Спасибі вам за добре слово, Василино... (В. Кучер). 2. Гарячкувати якийсь час. – Іване Володимировичу! Доволі, – розгубився отець Христофор. – Погарячкували, й годі (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах