погасаючий

ПОГАСА́ЮЧИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до погаса́ти¹.

Козацький говорив тихо, ніби сам з собою, немов сидів над погасаючим вогником один (Ю. Збанацький).

Значення в інших словниках

1. погасаючий — -а, -е. Дієприкм. акт. теп. ч. до погасати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. погасаючий — ПОГАСА́ЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до погаса́ти¹. Козацький говорив тихо, ніби сам з собою, немов сидів над погасаючим вогником один (Збан., Любов, 1957, 32).  Словник української мови в 11 томах