поглум
ПО́ГЛУМ, у, ч., розм.
Те саме, що глум.
Пан Яскульський .. приволік сюди татарву – на грабежі наших дібр [нашого добра], на гвалти й знущання над нашими сестрами і жінками і святій нашій грецькій вірі на поглум (М. Старицький).
Словник української мови (СУМ-20)