погорбатілий

ПОГОРБА́ТІЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до погорба́тіти;

// у знач. прикм.

Зібралось мало не все село: і гамірка [гамірлива] дітвора.., і погорбатілі діди (В. Земляк).

Значення в інших словниках

1. погорбатілий — погорба́тілий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. погорбатілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до погорбатіти. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. погорбатілий — ПОГОРБА́ТІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до погорба́тіти; // У знач. прикм. Зібралось мало не все село: і гамірка [гамірлива] дітвора.., і погорбатілі діди (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 193).  Словник української мови в 11 томах