Великий тлумачний словник сучасної мови

погорбатілий

погорба́тілий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до погорбатіти.

|| у знач. прикм.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. погорбатілий — погорба́тілий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. погорбатілий — ПОГОРБА́ТІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до погорба́тіти; // у знач. прикм. Зібралось мало не все село: і гамірка [гамірлива] дітвора.., і погорбатілі діди (В. Земляк).  Словник української мови у 20 томах
  3. погорбатілий — ПОГОРБА́ТІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до погорба́тіти; // У знач. прикм. Зібралось мало не все село: і гамірка [гамірлива] дітвора.., і погорбатілі діди (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 193).  Словник української мови в 11 томах