погорбатілий
погорба́тілий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до погорбатіти.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипогорба́тілий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до погорбатіти.
|| у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови