погорбатілий
погорба́тілий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до погорбатіти.
|| у знач. прикм.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погорбатілий — погорба́тілий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- погорбатілий — ПОГОРБА́ТІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до погорба́тіти; // у знач. прикм. Зібралось мало не все село: і гамірка [гамірлива] дітвора.., і погорбатілі діди (В. Земляк). Словник української мови у 20 томах
- погорбатілий — ПОГОРБА́ТІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до погорба́тіти; // У знач. прикм. Зібралось мало не все село: і гамірка [гамірлива] дітвора.., і погорбатілі діди (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 193). Словник української мови в 11 томах