1. Словник української мови в 11 томах

погорбатілий

ПОГОРБА́ТІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до погорба́тіти;

// У знач. прикм.

Зібралось мало не все село: і гамірка [гамірлива] дітвора.., і погорбатілі діди (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 193).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погорбатілий — погорба́тілий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. погорбатілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до погорбатіти. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погорбатілий — ПОГОРБА́ТІЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до погорба́тіти; // у знач. прикм. Зібралось мало не все село: і гамірка [гамірлива] дітвора.., і погорбатілі діди (В. Земляк). Словник української мови у 20 томах