пограбнути
ПОГРА́БНУТИ, уть; мин. ч. погра́бли; і ПОГРА́БІТИ, іють, док., розм.
Те саме, що закля́кнути 1 (про руки).
Руки на дощі та на холоді пограбли (Сл. Б. Грінченка);
Од холоду аж посиніє [Кузьмик], руки пограбнуть, дрижать (М. Рильський);
Він з силою хукнув у повітря. Біля його рота виріс білий хвіст пари. – Це ж і руки пограбіють, – заклопотано сказав він (В. Речмедін).
Словник української мови (СУМ-20)