пограбнути

ПОГРА́БНУТИ, уть; мин. ч. погра́бли; і ПОГРА́БІТИ, іють, док., розм. Те саме, що закля́кнути 1 (про руки).

Руки на дощі та на холоді пограбли (Сл. Гр.);

Од холоду аж посиніє [Кузьмик], руки пограбнуть, дрижать (Рильський, Бабине літо, 1967, 57);

Він з силою хукнув у повітря. Біля його рота виріс білий хвіст пари. — Це ж і руки пограбіють, — заклопотано сказав він (Речм., Весн. грози, 1961, 26).

Значення в інших словниках

1. пограбнути — погра́бнути дієслово доконаного виду заклякнути — про руки розм.  Орфографічний словник української мови
2. пограбнути — -уть; мин. ч. пограбли; і пограбіти, -іють, док., розм. Те саме, що заклякнути 1) (про руки).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пограбнути — ПОГРА́БНУТИ, уть; мин. ч. погра́бли; і ПОГРА́БІТИ, іють, док., розм. Те саме, що закля́кнути 1 (про руки). Руки на дощі та на холоді пограбли (Сл. Б. Грінченка); Од холоду аж посиніє [Кузьмик], руки пограбнуть, дрижать (М.  Словник української мови у 20 томах
4. пограбнути — ЗАКЛЯ́КНУТИ (про людину та частину її тіла — утратити від холоду чутливість, рухливість, гнучкість тощо), ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАСТИ́ГНУТИ, ЗАСТИ́ГТИ, ОКЛЯ́КНУТИ, ЗАЦІПЕНІ́ТИ, ЗАДУБІ́ТИ, ЗАКОСТЕНІ́ТИ, ОКОСТЕНІ́ТИ, СКОСТЕНІ́ТИ рідше, ЗАДЕРЕВ'ЯНІ́ТИ...  Словник синонімів української мови
5. пограбнути — Пограбнути, -ну, -неш гл. Окоченѣть. Пограбнуть иноді руки на річці. Руки на дощі та на холоді пограбли. Рк. Левиц.  Словник української мови Грінченка