погребиця
ПОГРЕ́БИ́ЦЯ, і, ж.
1. Те саме, що погрібни́к.
Ближче до будинку стояв погріб з погребицею, а над ним повітка (П. Панч).
2. Те саме, що льох 1.
– Розкажу я все до крихтоньки Завтра матері твоїй .. Ох, просидиш ти в погребиці Вкупі з жабами весь день (О. Олесь).
Словник української мови (СУМ-20)