погромницький

ПОГРО́МНИЦЬКИЙ, а, е.

1. Те саме, що погро́мний 2.

Розігнавши влітку 1906 р. не досить слухняну і Державну думу, царський уряд посилив репресії, розгорнув погромницьку діяльність каральних експедицій (з наук. літ.).

2. перен. Який громить (у 3 знач.), містить нападки на кого-, що-небудь.

[Павло:] Як ти міг це зробити? [Віктор:] Натякни, на що саме – і я миттю!.. [Павло:] Не балагань. Я про твою погромницьку статтю (О. Левада).

Значення в інших словниках

1. погромницький — погро́мницький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. погромницький — -а, -е. 1》 Те саме, що погромний 2). 2》 перен. Який громить (у 3 знач.), містить нападки на кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. погромницький — ПОГРО́МНИЦЬКИЙ, а, е. 1. Те саме, що погро́мний 2. Розігнавши влітку 1906 р. не досить слухняну і Державну думу, царський уряд посилив репресії, розгорнув погромницьку діяльність каральних експедицій (Рад. літ-во, 10, 1967, 43). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах