погрубішати
ПОГРУБІ́ШАТИ, аю, аєш.
Док. до грубі́шати.
Гордій теж дивувався на товариша. Той заріс дужче бородою, обличчя йому погрубішало (Б. Грінченко);
Важкі жита потемнішали, погрубішали стрілами, і в них уже дрімав сповитий зеленим шовком колос (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)