Словник української мови в 11 томах

погрубішати

ПОГРУБІ́ШАТИ, аю, аєш. Док. до грубі́шати.

Гордій теж дивувався на товариша. Той заріс дужче бородою, обличчя йому погрубішало (Гр., II, 1963, 81);

Важкі жита потемнішали, погрубішали стрілами, і в них уже дрімав сповитий зеленим шовком колос (Стельмах, II, 1962, 333).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. погрубішати — погрубі́шати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. погрубішати — -аю, -аєш. Док. до грубішати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погрубішати — ПОГРУБІ́ШАТИ, аю, аєш. Док. до грубі́шати. Гордій теж дивувався на товариша. Той заріс дужче бородою, обличчя йому погрубішало (Б. Грінченко); Важкі жита потемнішали, погрубішали стрілами, і в них уже дрімав сповитий зеленим шовком колос (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
  4. погрубішати — ТОВСТІ́ТИ (ставати товстим, товстішим), ГРУБІ́ТИ (ГРУ́БНУТИ), ТОВСТІ́ШАТИ (ТО́ВЩАТИ), ГРУБІ́ШАТИ (ГРУ́БШАТИ) (ставати товстішим). — Док.: потовсті́ти, розтовсті́ти, погрубі́ти, потовсті́шати (пото́вщати), погрубі́шати (погру́бшати).  Словник синонімів української мови