погрубіти
ПОГРУБІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до грубі́ти.
Не та вже, серденько, і ти: за роки суму і розлуки обличчя встигло одцвісти і погрубіли ніжні руки (Уп., Вірші.., 1957, 42).
Словник української мови (СУМ-11)ПОГРУБІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до грубі́ти.
Не та вже, серденько, і ти: за роки суму і розлуки обличчя встигло одцвісти і погрубіли ніжні руки (Уп., Вірші.., 1957, 42).
Словник української мови (СУМ-11)