погрузати
ПОГРУЗА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОГРУ́ЗНУТИ, ПОГРУ́ЗТИ, зну, знеш; мин. ч. погру́з, ла, ло і погру́знув, нула, ло; док., у що, у чому.
1. Застрявати, в'язнути в чому-небудь, занурюватись у щось в'язке, сипке тощо.
Рура від помпи досі гниє на подвір'ю, заржавіла та до половини погрузла в болоті (І. Франко).
2. перен. Дійшовши до якого-небудь стану, потрапивши в якесь становище (звичайно погане, варте осуду), не знаходити сил, можливості вийти з нього.
Щаслива і я .. Адже це я тебе відвоювала в тієї нечисті, адже це я витягла тебе з того бруду, в якому ти погрузав (В. Речмедін).
3. перен., розм. Цілком віддаватися якій-небудь справі.
На пошті в цей час його заміняла Соломія, а в останні дні тільки те й робила, що все глибше й завзятіше погрузала в своє хазяйство (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)