Словник української мови у 20 томах

погрузити

ПОГРУЗИ́ТИ, ружу́, ру́зиш, док., що, розм.

Про дорогу – зробити в'язкою, грузькою, погано придатною для їзди; згрузити; док. до грузи́ти 1.

Погрузили так дорогу, що хоч не їдь (Сл. Б. Грінченка).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. погрузити — погрузи́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. погрузити — ВАНТА́ЖИТИ (поміщати, класти вантаж на віз, машину, судно тощо; наповнювати щось вантажем), НАВАНТА́ЖУВАТИ, ГРУЗИ́ТИ розм. рідко, ЛАДУВА́ТИ діал.; ЗАВАНТА́ЖУВАТИ, ЗАГРУЖА́ТИ розм. рідко (перев. заповнювати вантажем). — Док.  Словник синонімів української мови
  3. погрузити — ПОГРУЗИ́ТИ, ружу́, ру́зиш, перех., розм. Док. до грузи́ти 1. Погрузили так дорогу, що хоч не їдь (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
  4. погрузити — Погрузи́ти, -жу, -зиш гл. = згрузити. Погрузили так дорогу, що хоч не їдь.  Словник української мови Грінченка