Словник української мови у 20 томах

погрімати

ПОГРІМА́ТИ див. погри́мати.

ПОГРІ́МАТИ див. погри́мати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. погрімати — Погріма́ти, -ма́ю, -єш сов. в. погрімати, -маю, -єш, гл. 1) Став грім погрімати, стала чорна хмара наступати. КС. 1884. І. 32. Вже переходить гроза, — ще трохи погріма та й затихне. Харьк.  Словник української мови Грінченка