погрішати
ПОГРІША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОГРІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док.
1. тільки док. Чинити гріх якись час; грішити (у 1 знач.) якийсь час.
2. проти чого, з чим. Порушувати якісь правила, норми, допускати помилки.
Успіхи тонколистовиків незаперечні. Але ми погрішили б проти істини, не сказавши про .. недоліки (з газ.);
[Батура:] З зовнішністю я погрішив, не треба було робити його [героя твору] таким вродливим (О. Корнійчук).
Словник української мови (СУМ-20)