подавно

ПО́ДАВНО, присл., розм.

Досить давно, давненько.

Я прийшла подавно (Сл. Б. Грінченка);

Він уже подавно сказав (П. Гулак-Артемовський).

Значення в інших словниках

1. подавно — по́давно прислівник незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
2. подавно — присл., діал. Давно.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подавно — ПО́ДАВНО, присл., діал. Давно. Я прийшла подавно (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах
4. подавно — Подавно нар. Довольно давно, давненько. Подольск. г., Кіев. г., Борз. у. Я прийшла подавно. Черниг. у. Він уже подавно сказав. Г.-Арт. (О. 1861. III. 101).  Словник української мови Грінченка