подвійність
ПОДВІ́ЙНІСТЬ, ності, ж.
Стан за знач. подві́йний 2, 3.
Хитання щодо роду і типу відмінювання в іменниках іншомовного походження буває зумовлене різними причинами. Інколи воно може відбивати стан неунормованості, подвійності в самій мові – джерелі чи посереднику (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)