подвійність
ПОДВІ́ЙНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. подві́йний 2, 3.
Хитання щодо роду і типу відмінювання в іменниках іншомовного походження буває зумовлене різними причинами. Інколи воно може відбивати стан неунормованості, подвійності в самій мові — джерелі чи посереднику (Мовозн., XVIII, 1963, 42).
Словник української мови (СУМ-11)