подвір

ПОДВІ́Р, во́ру, ч., рідко. Те саме, що подві́р’я.

— Ой, що ж тебе принесло: Чи човничок, чи весло? — Приніс мене сивий кінь До дівчини на подвір (Укр.. лір. пісні, 1958, 132).

Значення в інших словниках

1. подвір — подві́р іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. подвір — -вору, ч., рідко. Те саме, що подвір'я.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. подвір — ПОДВІ́Р, во́ру, ч., рідко. Те саме, що подві́р'я. – Ой, що ж тебе принесло: Чи човничок, чи весло? – Приніс мене сивий кінь До дівчини на подвір (з народної пісні).  Словник української мови у 20 томах
4. подвір — ДВІР (обнесена огорожею або оточена будівлями ділянка землі коло будинку), ПОДВІ́Р'Я, ДВО́РИЩЕ, НАДВІ́Р'Я, ОБІ́ЙСТЯ діал., ПОДВІ́Р діал. Вони обоє йшли поруч і зайшли в далекий закуток садка, що тягся поза двором палацу.  Словник синонімів української мови