поденщина
ПОДЕ́НЩИНА, и, ж.
1. Поденна робота.
Молодиця день цілий робила на поденщині (Марко Вовчок);
Вона вже ходила в економію на поденщину – влітку садила та полола панські городи, за що їй пан платив по злоту за день (Остап Вишня).
2. Плата за поденну роботу.
Її іще нерозквітла молодість в думках соромливо горнулася до бідного Мирона Величка, який жив на поденщині з косовиці (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)