поденщина
ПОДЕ́НЩИНА, и, ж.
1. Поденна робота.
Молодиця день цілий робила на поденщині (Вовчок, І, 1955, 368);
Вона вже ходила в економію на поденщину — влітку садила та полола панські городи, за що їй пан платив по злоту за день (Вишня, II, 1956, 338).
2. Плата за поденну роботу.
Її іще нерозквітла молодість в думках соромливо горнулася до бідного Мирона Величка, який жив на поденщині з косовиці (Стельмах, І, 1962, 320).
Словник української мови (СУМ-11)